
Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!
Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.
Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.
Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.
Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?
Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.
Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.
Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.
Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.
Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.
Парни и девчонки, ау, ау! Я тут решил вам рассказать историю, что просто будешь глазам не верить, але. Мысли мои сейчас смешанные, в голове каша, как закладки в кармане, но я все равно попробую вам рассказать. Валите сюда, зажигаем!
Как-то раз, я сидел в своей квартирке, размышлял о смысле жизни, кроватку тряс, кайфанул под музычку. И тут звонок в дверь, бац! Я открыл, а там стоит мой бро, смотрю на него, и он сразу такой: "Брат, у меня космическое предложение!"
Оказывается, он нарыл одного чувака, который имел доступ к закладкам, и не простым, а мефедроном. Думаю, вы меня понимаете, о чем я. И ни за что не поверите, но эти закладки были настолько чистые, что просто голова кругом закружилась, словно оттянулся от реальности. Я, конечно, навернулся, думаю, зачем промахнулся, но такие моменты бывают. Так что, не кайфануть от этого было просто невозможно!
Ну, и что я решил делать с таким сокровищем? Конечно, поехал в отпуск на море! Я же не дурак, чтобы просто так упускать такую возможность нанюхаться силой океана и взорваться космической энергией с мефедроном в крови. Я хотел трэпить на пляже, как настоящий босс!
И вот я уже в Гоа, весь в зоне, где все кайфуют и оттягиваются. Чувствую себя как дома, по всему телу бегают мурашки, словно кокосиками по песчинкам. Купаюсь в волнорезах эйфории, отсюда ничего не видно, только сплошная радуга от ЛСД кислоты.
А менты нас в этот раз пока не смогли найти, они тупые, леймы. Мы умеем прятаться, слитно сливаемся с местной тусовкой. Такой кайф, что просто нет слов, когда чувствуешь, как весь мир принадлежит только тебе, обволакивая каждую клеточку твоего существа.
Но все хорошее когда-то заканчивается, а у меня запланирована поездка обратно. Эмоции переполняют, понимаю, что временно открываю глаза из этого сказочного мира, чтобы вернуться в реальность. Но не грущу, ведь рядом с собой у меня осталось несколько закладок, которые помогут снова увидеть весь красочный спектр этой жизни.
Вот такая история, ребята. Живите сегодняшним днем, наслаждайтесь каждым моментом, оттягивайтесь как можно больше. Но помните, что наркотики – это крайний случай, они не решение проблем. Просто позволяют ненадолго сбежать от них. Так пускай наша жизнь будет полна ярких красок и настоящих трэпов, но без вреда для нас самих.
Stay high, stay safe!
Алё, алё! Че, ребятки, кто знает, где можно закладки взять? Я просто замочиться хочу, как настоящий мужик. Сегодня вайб на уровне, скажу я вам!
Недавно я решил попробовать ЛСД, да так, чтобы замутить незабываемый трип. Хотелось почувствовать перевозбуждение и увидеть все вокруг в новом свете. И конечно же, было решено, что это будет самое угарное путешествие на лошади!
Спасибо моему другу, он как настоящий гидро-мастер, выращивает свою зелень на гидро. Вот он мне и помог с ЛСД. Источником этой порошковой дурочки был его китайский знакомый, который знал, где достать эту игрушку.
Дело клонится к вечеру, и я уже чувствую себя аж внизу, под подъемом. Все крутится вокруг меня, словно наркот проникает в каждую клеточку моего сознания. Мечтаю уже о своей долгожданной поездке на базе, чтобы шпинать город на лошади, да так, чтобы все видели и завидовали!
Наконец, ночь наступает, и я с нетерпением достану из кармана пакетик с ЛСД. Подсказки друга о том, что надо подержать под языком, чтобы все быстрее действовало, звучат в голове. Все новенькие таблетки выкладываются на столе, создавая красивую картинку из ярких цветов.
Я беру одну, кладу ее под язык и уже через несколько минут чувствую, как что-то меняется внутри меня. Начинает проникать это непередаваемое вайб. Я вижу контрасты, цвета ярче, звуки яснее. Возникает ощущение, будто я стал частью фантастического мира.
Но самое время проститься с нормальной реальностью и отправиться в мир ЛСД. Я садлюсь на своего верного коня и со скоростью света лечу по улицам города. Все вокруг меня переливается и тянется, словно живой организм.
Меня окружает перевозбуждение, и я просто не могу остановиться. Мимо проносятся яркие неоновые вывески, будто звезды на ночном небе. Впереди мелькают прохожие, смотрящие на меня с изумлением, словно я явился из другого измерения.
Проезжая стороной мимо клубов и кафешек, я слышу крики и аплодисменты. Нереально приятное чувство - быть звездой за рулем лошади! И все это благодаря ЛСД и нашему китайскому другу, которому я готов пожать руку и сказать: "Спасибо, бро!"
Мой путь продолжается, и я не знаю, где остановиться. Мой наркотический вайб только усиливается с каждой минутой. Время словно теряет смысл, и я почти забываю о реальности. Лишь шум машин и ветер в волосах напоминают, что я все еще находусь в этом мире.
Но вдруг, я чувствую острую боль в кармане. Это ощущение невозможно проигнорировать. Я останавливаюсь, чтобы разобраться, что произошло. И тут я понимаю - игла вон из игры! Она просто пронзила мой карман и нажала на мою ногу.
Я не могу поверить своему глазам! Эта игла была такой маленькой и невинной, но какой вред она причинила! Проклятая игла! Теперь я знаю, что на этом пути есть и темные стороны.
Но я не могу дать этому отменному трипу закончиться плохо. Я забываю об игле и просто наслаждаюсь своим путешествием на лошади. Все вокруг меня становится ярче, звуки веселее, а мои мысли - лишь одна сплошная мозаика из красок и эмоций.
С каждым мгновением я все сплоченнее связываюсь с моим верным конем и подчиняюсь его движению. Мы становимся одним целым - конь и я, словно объединение наркотического экстаза и свободы.
И вот, наконец, после бесконечно долгой поездки, мой путь приводит меня обратно домой. Я останавливаюсь, чтобы отпустить коня и сказать ему: "Спасибо, старик! Мы провели вечер зачетно!"
И с покрытой потом и радостью душой я возвращаюсь в дом. Если бы я смог описать все, что произошло со мной в этот вечер, мне пришлось бы написать книгу. И это была бы самая эпическая и вайбовая история, которая когда-либо рассказывалась.
Но зачем? Кто меня поймет? Просто вспоминая этот вечер, я улыбаюсь и благодарю судьбу за то, что познакомила меня с ЛСД и возможностью скакать на лошади по городу. Это было уникальное приключение, и я никогда не забуду эти ощущения!